Кобзар. Тарас Шевченко

12 лютого 1840 р. вийшов цензурований дозвіл друкувати «Кобзар». Так назвав свою першу віршовану добірку, що складається із восьми творів, 26-річний поет. (Ця назва була збережена і для двох наступних видань, 1844 та 1860 рр.). З друкарні «Кобзар» вийшов приблизно у березні — на початку квітня й отримав одноголосне визнання критиків щодо поетичного таланту його автора. З того часу всю поетичну спадщину Тараса Шевченка ототожнюють із текстами книги під назвою «Кобзар». Вона відкрила нову епоху в історії української літератури. Жоден український поет досі не дав таких чудових творів, як ті, з яких складався «Кобзар», ніхто не збуджував таких думок, таких настроїв. Мелодичне поетичне слово, близькість до фольклору, палка любов до батьківщини, чиста народна мова – основні риси шевченківської мови – яскраво виявились у цій книзі. Шевченко апелює до національної пам'яті українців, нагадує минулу запорізьку славу, оспівує пригнічене селянство, мріє, щоб народ став повноправним володарем на своїй землі.